новини, Публікації

Карпатський соціокультурний огляд 3 (34) 2019

Новий номер «Карпатського соціаль– но-культурного огляду» стане приємним сюрпризом для… українського читача. Чому? Ми збільшили кількість текстів, перекладе- них на мову наших східних сусідів, зокрема, у відповідь на їхнє наполегливе прохання.

Цей номер КСКО в значній його части- ні ми присвячуємо Гуцульщині. Отже, ми маємо цікаву розмову з поляком, який уже протягом багатьох років тримає «Хатку у Куби» у важкодоступних місцинах Чорно- гори. Варто прочитати його записки про розвиток туристичного руху в цьому районі Карпат. Наступні матеріали — це коротка розповідь про мольфарів, тобто наполови- ну знахарів, шаманів, наполовину цілителів або травників. Варто побачити одного з них та почитати про винайдені ним дуже цікаві (гмм) ліки від усього. Не менш вартим рекомендування є текст і барвистий фото- репортаж про базар-ярмарок у місті Косів, а також незвичайна стаття про зустріч із Сергієм Дуткою. Це митець, що працює із глиною, який, з одного боку, створює виро- би за зразком давніх гуцульських горщиків і судин, а з іншого — невпинно шукає нові ідеї, часто дуже оригінальні, ба, які просто вражають сучасними мотивами. Ну що ж, керамічний динозавр у гуцульських кольорах дійсно може здивувати, а про мамонта чи морського коника я вже й не кажу.

З бещадських та бескидських історій треба обов’язково згадати про текст, присвячений Музею лемківської культури в Зиндрановій, який продовжує давні тра- диції, нерозривно пов’язаній із нашими Бе- щадами вузькоколійній лісовій залізниці, а також уже віковій дерев’яній хижі у Вільхів- цях.

Ми також не могли не опублікувати в КСКО оповідання про сучасних бещадських митців — Галерею «Барак» у Чарній та її засновників — Розу та Кшиштофа Франча- ків. Це місце, де природним чином поєдну- ються традиції та сучасність. Ми продовжуємо тему ентомології Кар- пат, на зацікавлених чекають реліктові види жуків, а саме вусачик-несправжньогаурот чудовий та турун Фабра. А на завершення — розлога низка карпатських легенд і пере- казів. Їх ніколи не буває занадто багато, тим більше, це такий елемент традиції, який найбільш наражений на… забуття.

Приємного читання.
Адам Сіло

Завантажити КPSK 03 (34) 2019

Comments are closed.

Партнери