Природа

Реліктові види твердокрилих

Плоскотілка червона Cucujus cinnaberinus (Scopoli, 1763) і ризод борознистий Rhysodes sulcatus (Fabricius, 1787) — це наступні приклади жуків, що підлягають у Польщі суворій охороні. Обидва види внесені також до II і IV додатків до Директиви ЄС про збереження природних оселищ і належать до реліктових видів первісних лісів.

Плоскотілка червона Cucujus cinnaberinus

Найважливішою загрозою, що пов’язана зі збереженням популяції плоскотілки червоної та ризода борознистого, є лісове господарство, що полягає на усуванні з лісу мертвих та відмираючих дерев великих розмірів. Тому найбільші шанси на виживання ці види жуків мають у заповідних областях, тобто в лісових заповідниках і національних парках. Необхідною умовою для їхнього збереження в господарських лісах є залишення якомога більшої кількості великогабаритних мертвих дерев до їхнього повного розкладання. Плоскотілка червона й ризод борознистий є індикаторами, що вказують на добре збережених лісів, характер яких наближений до натурального. Вони також є дуже хорошим прикладом парасолькових видів (англ. umbrella species), тобто таких, захист яких сприяє збереженню багатьох інших організмів, що потребують схожих умов проживання.

Плоскотілка червона

Належить до сімейства плоскотілок (Cucujidae), яке представлено в нашій країні п’ятьма видами. Це жук середнього розміру, що виростає до 15 мм. Дорослі особини відрізняються сильно сплющеним тілом (звідси назва плоскотілки) і характерним червоним забарвленням, схожим на колір мінералу цинобра (звідси й назва червона). Дуже плоскими є також личинки та лялечки плоскотілки, що безпосередньо пов’язано із середовищем їхнього життя, тобто під корою мертвих або відмираючих хвойних і листяних дерев. Життєвий цикл плоскотілки триває 2 роки.

Ареал плоскотілки червоної та ризода борознистого в районі Арламова в Перемишлському передгір’ї

Після парування, яке відбувається восени або ранньою весною, самиці відкладають яйця. Для цього вони шукають відповідні мертві дерева, тобто такі, кора яких починає трішечки відшаровуватися від флоеми. Яйця відкладаються як у дерева, що стоять, так і ті, що лежать, однак самиці надають перевагу деревам великих розмірів, діаметр яких перевищує 30–40 см. Личинки плоскотілки активно полюють на комах, що живуть під корою, на різних стадіях їхнього розвитку, але також харчуються грибами та флоемою, що розкладається. У зв’язку з таким раціоном їх відносять як хижаків, так і до сапрофагів. Наприкінці літа, після двох років годування, личинка будує лялькову колиску, у якій відбувається утворення лялечки. Стадія лялечки триває близько двох тижнів, а молоді жуки з’являються на світ на початку осені і виходять на на поверхню або залишаються в колисці до весни наступного року. Налякані жуки завмирають, схиляють голову та витягують ноги по боках, вдаючи мертвих.

Плоскотілку червону можна зустріти в різних районах нашої країни, однак, як показують результати останніх досліджень, особливо сприятливі умови для розвитку вона знаходить у добре збережених карпатських лісах, розташованих у Перемишлському передгір’ї, у Слонних горах, а також у Бещадах і Низьких Бескидах.

Ризод борознистий

Є єдиним місцевим представником сімейства ризодів (Rhysodidae). Дорослі особини цього маленького жука виростають до 8 мм завдовжки, а їхнє тіло має блискучий каштановий колір і довгасто-циліндричну форму. Найбільш характерною рисою ризод борознистого є форма передпліччя, яке на всій довжині має три глибокі борозни (звідси й назва борознистий).

Zagłębek bruzdkowany Rhysodes sulcatus

Два глибокі заглиблення розташовані також на трикутній голові жуків. Після зимівлі дорослі ризоди з’являються в травні або червні. У цей час вони літають у пошуках відповідних для розвитку оселищ, а потім приступають до розмноження. Личинки ростуть, ймовірно, протягом двох років, харчуючись у цей час у сильно розкладеної грибами деревині хвойних і листяних порід. У разі хвойних порід вони віддають перевагу стовбурам, що розкладені грибами, що виділяють коричневу гниль, а в стовбурах листяних дерев — білу гниль. Найкращі умови для розвитку вони знаходять у вологій деревини товстих дерев, діаметром понад 40 см, що стоять або лежать на землі. Після завершення харчування личинки заляльковуються, а дорослі особини з’являються наприкінці липня або в серпні й після короткого періоду активності впадають у зимову діапаузу. Жуків важко помітити, адже вони ведуть прихований спосіб життя, під корою дерев або в розкладеній деревині, часто в ходах, що їх залишають інші сапроксильні комахи (пов’язані із мертвою деревиною).

Ризод борознистий є жуком, який дуже рідко трапляється в Польщі та якому загрожує вимирання. Як і плоскотілка червона, сприятливі умови для розвитку він знаходить у Карпатських лісах, де найбільшу задокументовану поточними спостереженнями кількість ареалів цього жука було виявлено на території Бірчанських лісів, а також у Бещадах і Низьких Бескидах.

Автор тексту: Томаш Ольбрихт
Фото: Томаш Ольбрихт

Comments are closed.

Партнери