Перший потяг прибув на станцію в Майдані в січні 1898 року. Спочатку тут будували стандартну колію, проте пізніше було вирішено побудувати вузькоколійну залізницю. Цей варіант виявився дешевшим і простішім із технічного точки зору, за потреби укладання залізничного полотна в складних умовах гірської місцевости. Основною метою її створення була експлуатація лісу.
Деякі гілки залізниці для вивезення деревини укладали тільки тимчасово, а потім розбирали та переносили в інше місце. Хоча головним завданням залізниці було перевезення деревини, але траплялися й пасажирські вагони, і навіть вагон-магазин, який замикав собою склад потягу. Залізниця також брала участь у військових діях. У 50-ті роки XX століття вона була передана Державним лісам і за часів ПНР продовжувала служити для транспортування деревини. Після 1989 року вона стала нерентабельним, фабрики, що займалися обробкою деревини, одна за однією банкрутували, усе більш почав розвиватися автомобільний транспорт, і в якийсь момент залізниця почала приносити збитки. Проте доля їй сприяла. Розпочата 1890 року історія залізничного транспорту в Бещадах могла закінчитися вже на початку 90-х років XX століття. Однак, вона пережила часи трансформації, хоча й була близька до того, щоби розділити долю аналогічних залізниць в Україні та Словаччині. Там сталеві рейки є елементом конструкції майже кожного будинку в цьому реґіоні.
Група ентузіастів і любителів уже 1996 року заснувала Фонд Бещадської лісової залізниці в Тісній-Майдані. Настав час ремонту, збирання складу, пошуку коштів на відновлення роботи. Фонд досяг багато: залізниця постійно розвивається, а також демонструє непогані фінансові результати. Вона являє собою унікальний туристичний об’єкт та приваблює натовпи задоволених туристів. Головна станція відомої Бещадської чухчі знаходиться в селі Майдан, що розташоване на шляху між Тісною та Команчею. Туристам пропонуються два маршрути — екскурсійні поїздки з півгодинною зупинкою на кінцевій станції та назад. До Бальниці: загалом 9 км, а екскурсія триває дві години, або до Прислопа — це загалом 11 км, 2 години 50 хвилин.
Ансамбль історичної станції в Майдані біля Тісної чудово вписується в бещадський пейзаж.
У сезон відпусток чухча курсує щодня, протяжний свист паровозу, готового до відправлення, ми почуємо 5 разів на день. Поза сезоном кілька разів на тиждень. Але можна замовити рейс із нагоди якоїсь події. Нею користуються також любителі залізниці, моделювальники, шанувальники раритетів. Квиток ми купляємо в історичній будівлі залізничного вокзалу, сідаємо в чарівний вагон, розміщаємося на дерев’яній лавці, спостерігаючи за краєвидами, що розкинулися за вікнами. Залізниця проходить крізь лісові глушині: можна споглядати мальовничі місця або просто зазирнути всередину лісу. Проходу між вагонами немає, але якщо нам пощастить, будуть гітара та добра компанія.
Мета діяльности Фонду Бещадської лісової залізниці полягає в збереженні історичної вузькоколійки в русі, а також у допомозі в розвиткові туристичного руху в Бещадах. Переломними моментами в новітній історії залізниці були:
– 1992 рік, коли було внесено до реєстру пам’яток станцію, будівлі локомотивного депа, офісну будівлю та локомотиви,
– 1996 р., коли було засновано Фонд та розпочато підтримування залізниці «при житті».
У перші роки діяльности Фонду тут був скансен, у якому залишки Бещадської залізниці були доступні для відвідувачів. Частину цінних експонатів передали до Залізничного музею в Сохачеві — як спочатку планувалося, на час ремонту, але вони залишилися там і донині, про що жалкують засновники. Частина повернулася, є надія на повернення чергових експонатів, тоді вони будуть виставлені на території станції в Майдані. Майже весь рік туристів возить паровоз Kp4, який уже вписався в пейзаж Бещад. Фонд забезпечує як поточне функціонування залізниці, так і необхідні ремонти. Частина з них проводиться на місці. Що 6 років паровоз ремонтується — повний ремонт коштує 700 тисяч злотих. Хотілося б, щоби за паровозом Las або Кп4 слідували старовинні вагони, однак придбання такого типу рухомого складу є великою проблемою. Багато вагонів, включених до списку пам’ятників, руйнуються на гілках навколишніх міст. Однак, їх складно придбати, хоча сумно дивитися на їхнє повільне руйнування.
Старі паровози старанно ремонтуються, у будь-який час їх можна використовувати для перевезення туристів.
Маріуш Вермінський,
президент правління
Фонду Бещадської лісової
залізниці в Цісні.
Незважаючи на надзвичайну пристрасть, винахідливість і бачення осіб, що керують залізницею, на рейках її ефективної роботи лежить багато «колод і обмежень». Вона проходить територією Державних лісів, нагляд над частиною рухомого складу та будівель здійснює охоронець пам’яток. Правила та сертифікати, які вони повинні мати такі ж, як, наприклад, для потягів «Пендоліно».
– Усім подобається залізниця, бо це наша спільна справа. Є пам’яткою і, крім того, працює з задовільним фінансовим результатом, — пояснює Маріуш Вермінський, Голова Правління Фонду. — ЗМІ охоче її показують, тому зекономлені на рекламних витратах гроші ми можемо спрямувати на ремонт рухомого складу. І це не дивно, тут завжди є що робити.
Група ентузіастів, що керує залізницею, має сміливе бачення її розвитку. Якщо вдасться завоювати прихильність осіб, що приймають рішення, забезпечити відповідні, геть не малі кошти, та дотриматись усіх процедур, то залізниця буде вагомою пам’яткою Бескид із сучасними екскурсійними трасами та з усіма зручностями, як паркінги та зручний рухомий склад. Одним із проєктів Фонду є запуск дрезин із Волі Мигової до Смільника.
Загальна протяжність побудованої залізниці — від Репеді до Мочарного — становить 73 км. Цілком можливо, що в недалекому майбутньому паровоз видасть протяжний свист на станції в Репеді, щоби зупинитися в Мочарному. Пан Маріуш підкреслює, що Бещадська чухча — це одна з небагатьох пам’яток Бещад. Крім природи, звичайно. У сезоні на станції завжди панує натовп. Турист вибагливий, але необхідний. Завдяки йому є надходження до каси, з цих коштів частину ми спрямовуємо на ремонти та розвиток. На коліях працює чотири локомотиви: три в експлуатації, один — це необхідний резерв — на час ремонту або технічного втручання. Для обслуговування туристичного руху необхідна інфраструктура: паркінг, туалет, гастрономічні заклади, атракціони. Засновники мають ідеї, мають плани, бо турист очікує «бещадської атмосфери». Одні хочуть історичних костюмів, інші — «ковбойсько-бещадського» антуражу та навіть барвистого тематичного парку. І як тут зберегти строгість, що притаманна історії та природі лісової залізниці? Однак, як показує досвід, вони вміло це поєднують: працівники — місцеві жителі, машиніст може з киркою вийти на рейки, а потім із посмішкою прокомпостувати квиток туриста та надати інформацію про маршрут руху.
Завдяки допомозі Євросоюзу була відремонтована станція Бещадської лісової залізниці.
