Природа Карпат відрізняється високим біологічним розмаїттям, отже цей регіон відіграє дуже важливу роль у захисті різних типів природних оселищ і багатьох видів рослин та тварин. Серед комах, що живуть у Карпатах, дуже цікаву групу складають твердокрилі, серед яких було виявлено приблизно 100 ендемічних видів, тобто таких, що трапляються тільки на цей території.
Турун мінливий (Carabus variolosus F.) і турун Завадського (Carabus zawadzkii Kratz) — це рідкісні види хижих жуків із родини турунів (Carabidae). У Польщі вони підлягають суворій охороні і, крім того, були внесені до II і IV додатків до Директиви про збереження природних оселищ ЄС. Турун Завадського також був внесений до «Червоного переліку тварин, що зникають і знаходяться під загрозою зникнення в Польщі» в категорії DD (немає даних).
Область «Натура 2000 Патрія на Оджеховій», ареал проживання туруна мінливого
Турун мінливий трапляється у Центральній та Південно-Східній Європі. У Польщі він проживає насамперед у Карпатах та Судетах та в їхніх передгір’ях. Поодинокі оселища розташовані також на Сандомирській низовині, Люблінській височині, Краківсько-Ченстоховській височині та у Верхньій Сілезії. Це лісовий вид, що дуже сильно пов’язаний із водним середовищем. Він проживає на вкритих рослинністю берегах гірських потоків та інших водотоків, боліт і торф’яних трясовин. Турун мінливий віддає перевагу гірським потокам із добре насиченою киснем водою, дно й береги яких покриті камінням. Це дуже чутливий до забруднення водойм організм, тому в деяких країнах його вважають показником їхньої чистоти.
Турун мінливий, що полює під водою
Дорослі особини цього туруна вкрашені в чорний колір із легким металевим відблиском. Вони досягають до 3 см завдовжки, причому самиці зазвичай трохи більше, ніж самці. Статевий диморфізм проявляється, крім того, у формі ступень передньої пари ніг, які в самців ширше, ніж у самиць. Найбільш характерною рисою дорослої особини туруна є зовнішній вигляд надкрил, на поверхні яких є великі та глибокі канавки, відокремлені одна від одної поздовжніми горбками. Завдяки цій особливості цей вид відносно легко відрізнити від інших місцевих представників родини Carabus. Жуки, що трапляються в природі, найчастіше покриті шаром засохлого болота або мулу, що є прикладом дуже ефективного камуфляжу. Коли вони стурбовані, для захисту вони виділяють речовину з неприємним запахом.
Лялечка туруна мінливого
Цикл розвитку цього жука триває один рік. Навесні, після зимівлі, дорослі особини приступають до розмноження, а запліднені самиці відкладають яйця у вологий ґрунт на невеликій відстані від води. Личинки та дорослі особини ведуть хижий спосіб життя, полюючи на різних водних безхребетних (комах, дощових черв’яків, равликів), а також пуголовків та дрібних риб. Відомі також випадки харчування падлом. Дорослі жуки можуть полювати під водою, витримуючи без спливання аж до 30 хвилин. Наприкінці літа, після завершення харчування, личинки залягають у колисках, облаштованих у гнилій деревині, що залишається на берегах водойм, або в колисках, зроблених у ґрунті. Через кілька тижнів з’являються молоді жуки, які залишаються в колисках до весни наступного року.
Личинка туруна мінливого
Найважливішими загрозами для популяції туруна мінливого є осушення боліт, забруднення водойм, регулювання водотоків або порушення їхньої структури в результаті лісових робіт (наприклад, під час лісозаготівель), а також видалення мертвої деревини з територій, що прилягають безпосередньо до потоків та інших вологих місць.
Турун Завадського належить до східнокарпатських ендеміків. Він трапляється в горах та передгір’ях у Польщі, Словаччині, Угорщині та Україні. У Польщі цей жук дуже рідкісний, ареал його проживання обмежений південно-східною частиною країни. До нині його помічали на території Бещад, Низьких Бескид, Динівського, Перемишльського, Стрижівського передгір’їв, Солоних гір та Сандомирської низовини.
На відміну від туруна мінливого, екологічні властивості оселищ цього виду важко визначити однозначно. Він трапляється як у тінистих і вологих місцях (в гірських та передгірських лісах), так і на відкритих територіях, наприклад, на бещадських полонинах.
Турун Завадського
Дорослі особини виростають до понад 3 см завдовжки. Їхнє тіло вкрашене в чорний колір із металевим відблиском синього, зеленого або мідного кольорів, який добре помітний особливо на краях надкрил та передпліччях. На поверхні надкрил є низки точок, що утворюють канавки, і чотири низки неглибоких канавок. Ця особливість дозволяє відрізняти турунів Завадського від інших схожих видів із родини Carabus, наприклад, від рідкого для Польщі туруна Шнайдера (Carabus scheidleri) або широко розповсюдженого туруна фіолетового (Carabus violaceus).
Цикл розвитку жука триває, ймовірно, один рік, а дорослі особини зимують у колисках, зроблених у ґрунті, або в гнилій деревині колод і пнів. Жуки активні цілодобово, а харчуються вони, ймовірно, різноманітними дрібними безхребетними.
У зв’язку з тим, що знання про вимоги туруна Завадського досить неповне, важко визначити ризики, що загрожують його популяції. Тому треба провести додаткові дослідження, які дозволять більш точно дізнатися про його біологію, улюблені оселища та області проживання.
