Наша східна межа розділяла Польщу та Україну десятиліттями. Вона лякала наїжа- ченим колючим дротом кордоном, зораною землею та патрулями, що були озброєні го- строю зброєю. Багато хто й досі пам’ятає той стрес і травматичні почуття, що були пов’язані з її перетинанням у часи «народної демократії». Сьогодні ситуація кардинально змінилася, хоча й досі не є легко. Тепер єди- на проблема — це черга на кордоні з кожного боку, а ще треба не забути взяти із собою паспорт, і щоби він був ще дійсний. На жаль, Україна ще не увійшла до шенгенської зони. А якби цю межу можна було б перетинати про- стіше, на іншому боці ми б знайшли надзвичай- но цікаві місця, що їх можна відвідати та пізна- ти. Як для українців, так і для поляків.
У цьому номері «Карпатського соціаль– но-культурного огляду» ми розповідаємо про на- ступні місця, що приваблюють туристів в Укра- їні та в Підкарпатському воєводстві. Отже, ми пропонуємо до вашої уваги наступну статтю з циклу «Фортеці та палаци колишніх Кресів», цього разу про Жовкву та Золочів, які тісно пов’язані з історією Речі Посполитої. Варто пе- реглянути статтю про групу байкерів, які ор- ганізовують поїздки в Східні Карпати та відвіду- ють їх мотоциклами… по вершинах. Ми також представляємо «Карпатські історії», тобто людей, які, працюють у Бещадах та своєю ро- ботою відкривають і підтримують ремісничі та історичні традиції. А ще ми починаємо цикл ма- теріалів про гуцулів та Гуцульщину, які, мабуть, є однією з найцікавіших, не лише з погляду їхньо- го мистецтва, групою горян зі Східних Карпат, які й по сьогоднішній день зберігають свої тра- диції. Цікавими є статті про давню історію при- кордоння: чи християнство прибуло в цей регіон набагато раніше, ніж у 966 році, що пов’язувало Північну Африку із Сетешем під Ланьцутом, як русинські бескидники розграбували Бардіїв та як виглядав туризм у Карпатах за часів Другої Речі Посполитої. На завершення — декілька слів про географію та ентомологію Карпат — профе- сійні тексти, що зацікавлять навіть непрофе- сіоналів. І це все ефектно ілюстровано, тому що це важливий елемент нашого послання, яке закладено в КСКО.
Традиційно, наприкінці номеру ви знайдете наступні карпатські легенди. Цього разу про бісів і чадів, які треба читати, щоби вони збе- рігалися в пам’яті на століття.
Приємного читання.
Адам Сіло
Завантажити КPSК 2 (33) 2019
